Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Чуваки, сегодня я вам расскажу про одну неповторимую историю. Историю о том, как я закладил метадон и оторвался на работе до последнего дня, пока меня не уволили. Уверен, вы будете в шоке от моего приключения!
Все началось с того, что я решил замутить себе закладки. Насыпал я в кашельную сиропу пару грамм псилоцибиновых грибов и отправился на поиски брахмана – наркоторговца, который помог бы мне в этом нелегком деле.
И вот, я нашел его. Сидит себе на лавочке, курит сигарету, а вокруг него крутятся тяночки. Нужные связи искать – это всегда легко, особенно когда познал все тайны этой субкультуры.
– Привет, братан, – кивнул я брахману и прикинулся, будто сам знаю все об этом деле.
– Привет-привет, – довольно хохотнул брахман, – что тебе нужно? Новая партия закладок или что-то другое?
– Вот так, братишка, – я ухмыльнулся и вытащил из кармана свои крохотные деньги, которых хватит только на пару доз метадона.
– Ну что ж, – улыбнулся брахман, – погоди здесь, я сейчас принесу тебе твою порцию счастья.
Я решил подождать. А наблюдать за всей этой красотой вокруг меня было великолепно! Как-то само собой разразилась ссора между двумя тяночками, и они повалились драться прямо возле меня. Их острые ногти и сочные губы манили меня, но я был слишком увлечен своей миссией, чтобы устроить горячую фантазию прямо на улице.
И вот, брахман вернулся и протянул мне мою порцию метадона. Я взял ее и быстро запихнул в карман, чтобы было безопасно. Надо еще добраться до дома.
Ах, да, еще один важный момент. В этот день у меня был день работы, да, работа-морковка, которую я смог сохранить только благодаря своим небезопасным хобби.
Я пришел на работу, поставил свою сумочку на стол и принялся ботать. Пока мои коллеги восхищались моей усидчивостью, я успевал подзарядиться метадоном, чтобы долго и успешно справляться со своими обязанностями.
Сидеть в офисе на седативном состоянии и одновременно решать все проблемы компании – это что-то нереальное! Я был настолько крут, что даже мои коллеги начали обращаться ко мне за советом. Видели бы вы, как они удивлялись, когда я разгадывал сложнейшие задачи и делал это с улыбкой на лице.
Но, к сожалению, даже самое радостное приключение имеет свой конец. И вот, последний день моей замеси подходит к концу, а конфуз с заказчиком, который произошел из-за моей неконцентрированности, наконец-то доканал меня.
Меня вызвали в кабинет начальника. Я уже знал, что меня уволят. Да и хорошо, думал я. Зато смогу в полной мере насладиться своим завершающим зарядом метадона.
– Вас увольняют. Ваша работа оставляет желать лучшего, – сурово сказал начальник.
– Спасибо, – ухмыльнулся я и покинул кабинет, счастливо потирая руки. Теперь я свободен!
Вот такая, братцы, история. Увлекаться наркотиками – это всегда опасно, и иногда они могут отнять у тебя все самое дорогое. Но, поверьте, даже в самых темных моментах жизни можно найти свою порцию счастья.